Мідь (Cu)
Опис аналізу:
Мідь – біоактивний мікроелемент, який бере участь в процесі обміну речовин, синтезі гемоглобіну, імунних реакціях, формуванні сполучної тканини, виробленні меланіну і генерації енергії на клітинному рівні. Мідь присутня в кістках і хрящах, є невід'ємною частиною ряду ферментів.
Значна частина міді знаходиться у зв'язаному з білками (перш за все, з церулоплазміном) стані, лише незначна частина (менше 5%) залишається у вільному (іонізованому) стані. Необхідний організму ресурс міді надходить з їжею, всмоктується в тонкому кишечнику і зберігається в печінці. Якщо з'являється надлишкова кількість міді, вона виділяється з жовчю в травний тракт, звідки виділяється з калом і сечею.
Показання до вимірювання рівня міді в крові
Даний аналіз найбільш показовий в діагностиці спадкових порушень міді: хвороби Вільсона-Коновалова та хвороби Менкеса ( «синдром кучерявого волосся»). Крім того, обстеження часто призначається гастроентерологами, гематологами, ревматологами і ендокринологами.
Показом до призначення в гематології може виступати:
- лейкемія;
- лейкоз;
- анемії (залізодефіцитна, перніціозна, апластична);
- таласемія;
- хвороба Ходжкіна.
Покази до призначення в гастроентерології:
- біліарний цироз;
- гепатит;
- холестаз;
- механічна жовтяниця;
- гемохроматоз;
- целіакія.
Показами в ендокринології можуть служити:
- гіпертиреоз;
- гіпотиреоз.
Показом для ревматолога може бути:
- системний червоний вовчак;
- ревматоїдний артрит.
Показом в онкології є злоякісні пухлини травного тракту, легенів, кісток, молочних залоз та ін. В кардіології показник міді може вказувати інфаркт міокарда, а в неврології - на інсульт. У нефрології відхилення рівня міді вказує на нефротичний синдром.
Аналіз рівня міді в крові зазвичай проводиться в комплексі з іншими біохімічними показниками, перш за все - з церулоплазміном.
Норма міді в крові
Показники міді в крові, що вважаються нормальними, відрізняються в залежності від статі. Так референтними значеннями для чоловіків є 11-22 ммоль/л, тоді як для жінок допустимий більш високий показник - 12,9-24,4 ммоль/л.
Зростання і падіння рівня міді в крові: причини
Рівень міді в крові знижується при хворобах Менкеса і Вільсона-Коновалова, порушеннях всмоктування поживних речовин з кишечника, захворюваннях нирок і печінки, голодуванні, дефіциті білків.
Патологічний зростання рівня міді в крові можливий при біліарному цирозі, хворобах крові, хронічних запальних хворобах, і інфекційних ураженнях. Інфаркти, інсульти, хвороби щитоподібної залози, травми і пухлини також провокують зростання показника.
Крім того, рівень міді зростає під час вагітності та у людей похилого віку - це варіант норми.
Підготовка до обстеження
Для отримання достовірного результату необхідно дотримуватися кількох простих правил:
- аналіз крові здавати в ранковий час;
- приходити строго натщесерце (не від 8 до 14 годин перед обстеженням, пити можна тільки воду);
- не курити за 30 хвилин до взяття проби крові.
Матеріал обстеження: сироватка венозної крові.
Метод дослідження: кінцевої точки.
Термін готовності: 1 робочий день.