Бакпосів чоловічих урогенітальних виділень на наявність аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, ідентифікація MALDI-TOF + антибіотикограма ДДМ

Описание анализа:

Бактеріологічний посів урогенітальних виділень у чоловіків – це лабораторне дослідження, що дозволяє виявити умовно-патогенні мікроорганізми в уретрі, секреті передміхурової залози, еякуляті або інших виділень з сечостатевих шляхів.

Нормальна мікрофлора чоловічого урогенітального тракту зазвичай представлена сапрофітними мікроорганізмами у мінімальній кількості. Виявлення в аналізі збудників на кшталт E. coli, Enterococcus faecalis або Pseudomonas aeruginosa вказує на бактеріальну природу запального процесу (уретриту чи простатиту), що потребує консультації уролога та специфічного лікування.

Бакпосів допомагає:

• встановити причину запальних захворювань сечостатевої системи;
• визначити вид збудника за допомогою ідентифікації методом MALDI-TOF;
• підібрати ефективну антибактеріальну терапію виходячи з антибіотикограми ДДМ.

Показання до призначення

Бакпосів з уретри у чоловіків призначають за симптомів запалення або у рамках профілактичного обстеження.

Основні показання:

• печіння, біль, свербіж чи різі при сечовипусканні;
• виділення з уретри (слизові, гнійні або з неприємним запахом / незвичайним кольором);
• біль або дискомфорт унизу живота, в паху, в промежині;
• хронічний чи рецидивуючий простатит;
• безплідність (для виключення інфекційного фактора порушення сперматогенезу);
• планування вагітності (обстеження чоловіка у парі);
• підготовка до хірургічних втручань на органах сечостатевої системи;
• контроль після лікування – для оцінки ефективності антибіотикотерапії та виключення повторного інфікування.

Забір біоматеріалу проводить медичний фахівець у стерильних умовах:

• одноразовий зонд (тампон) вводять на 2-4 см в уретру і акуратно обертають для збору виділень;
• при дослідженні секрету простати матеріал отримують після масажу передміхурової залози через пряму кишку;
• зразки поміщаються у транспортне середовище та доставляються до лабораторії.

Отриманий біоматеріал висівають на живильні середовища, де за оптимальної температури (37 °C) вирощуються мікроорганізми. Після культивування проводиться:

• мікроскопічне дослідження колоній;
• ідентифікація збудника методом MALDI-TOF. Це високоточна (до 98%) технологія визначення мікроорганізмів, яка використовує мас-спектрометрію для аналізу білкового спектру (протеома) бактерій та грибів. За допомогою методу MALDI-TOF результат ідентифікації можна отримати дуже швидко (впродовж кількох хвилин);
• кількісна оцінка зростання (у КУО/мл);
• визначення чутливості до антибіотиків (антибіотикограма ДДМ – диско-дифузійний метод).

Значення результатів

Нормальна мікрофлора.Поодиноке зростання мікроорганізмів зазвичай розцінюється як ознака здорової мікрофлори або випадкове потрапляння бактерій з навколишнього середовища. Такий результат вважається негативним і підтверджує відсутність інфекційного процесу. 

Важливо! Наявність непатогенних бактерій у титрі не вище за 102–103 КУО/мл у деяких випадках може вважатися варіантом фізіологічної норми й не потребує лікування, але це залежить від локусу. Наприклад, секрет передміхурової залози і сперма вважаються стерильними рідинами і наявність навіть мінімального титру може потребувати лікування.

Типові представники нормальної мікрофлори уретри у здорового чоловіка:

• Corynebacterium spp.;

• Streptococcus spp.;

• коагулазонегативні стафілококи.

Патогенна флора. Рясне зростання бактерій (титр вище за 10⁴–10⁵ КУО/мл) або виявлення клінічно значущих мікроорганізмів, таких як Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Klebsiella spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans свідчить про запальний процес в уретрі, передміхуровій залозі або сім’яних пухирцях (везикулах).

Ступені зростання мікроорганізмів:

• I ступінь – менше ніж 10³ КУО/мл (забруднення або носійство);
• II ступінь – до 10⁴ КУО/мл (незначне зростання, клінічно несуттєве);
• III ступінь – 10⁴–10⁵ КУО/мл (помірне зростання, потребує оцінки лікарем);
• IV ступінь – вище ніж 10⁵ КУО/мл (рясне зростання, підтверджує інфекцію).

Антибіотикограма ДДМ –  диско-дифузійний метод, що базується на здатності антибіотика проникати з паперового диска в поживне середовище, пригнічуючи ріст збудника. Навколо дисків утворюються зони затримки росту, розмір яких ми ретельно вимірюємо. Залежно від діаметра цих зон, збудник класифікується як:

• S (sensitive) – мікроорганізм чутливий (антибіотик ефективний);
• I (intermediate) – помірно стійкий (ефект можливий при підвищених дозах);
• R (resistant) – стійкий (антибіотик неефективний).

Ці дані допомагають підібрати лікарю точну (специфічну) терапію аби уникнути прийому неефективних ліків та зайвого навантаження на організм.

Важливо! Результати бакпосіву не є діагнозом. Їх інтерпретацію та призначення лікування має проводити лікар-уролог чи андролог з урахуванням клінічної картини, аналізів і даних огляду.

Підготовка до дослідження

Щоб результати чоловічого урогенітального бакпосіву були достовірними, необхідно ретельно підготуватися:

• не застосовувати антибіотики, протигрибкові та антисептичні препарати (включаючи мазі та ректальні свічки) щонайменше за 10–14 днів до аналізу;
• утриматися від статевих контактів за 2–3 дні до дослідження;
• не мочитися за 3–4 години до забору мазка (оптимально здавати його вранці після нічного сну);
• не використовувати мила з агресивними ПАВ / антисептиками для гігієни зовнішніх статевих органів уранці перед аналізом, оскільки ці речовини можуть пригнічувати життєздатність мікроорганізмів;
• виключити вживання алкоголю та гострої їжі за добу до процедури (якщо лікар окремо не призначив проведення “провокації”).

Аналіз не проводиться при вираженому запаленні зовнішніх органів, травм або після інвазивних процедур на уретрі.

Важливо! При контрольних дослідженнях (після курсу лікування) мазок рекомендується здавати за 7–14 днів після закінчення терапії. Для повноцінного контролю ефективності лікування слід забезпечити однакові умови дослідження: здавати аналіз у тій самій лабораторії, у той самий час дня, за аналогічної підготовки.

Матеріал для дослідження: мазок із уретри. В окремих випадках (у разі неможливості взяття мазка) може бути використаний секрет передміхурової залози, еякулят або ранкова порція сечі.

Метод дослідження: культуральний (бактеріологічний посів), ідентифікація MALDI-TOF, антибіотикограма ДДМ.

Термін проведення: 3-4 робочих дні. В окремих випадках, якщо потрібна розширена антибіотикограма або виявлені мікроорганізми, що повільно ростуть, термін може дещо збільшитися.