Кір: що потрібно знати про хворобу

22 вер. 2019 р.

Кір: що потрібно знати про хворобу

Кір – смертельно небезпечне інфекційне захворювання, що спричиняється ураженням організму вірусом Morbillivirus. До збудника вразливі як діти, так і дорослі, якщо вони не мають імунітету, який формується внаслідок перенесеної хвороби або вакцинації. Для кору характерний розвиток ускладнень, які загрожують інвалідністю або навіть смертю. За даними ВООЗ, кір є однією з головних причин дитячої смертності на планеті.

Як передається вірус кору

Кір – це дуже заразна інфекція, що поширюється повітряно-крапельним шляхом. Збудник міститься у дрібних крапельках слизу та слини, що потрапляють в повітря, коли людина розмовляє, чхає або кашляє. Частинки слизу з вірусом потрапляють у верхні дихальні шляхи або на поверхню ока (кон’юнктиву) здорової людини, через які вірус і проникає до організму.

Поза організмом хворого вірус кору здатний бути активним до двох годин, тому інфікування можливе навіть за відсутності безпосереднього контакту з хворим. Наприклад, на поверхнях та в повітрі громадського транспорту, що перевіз хворого на кір, до двох годин зберігатиметься вірус, здатний заразити наступних пасажирів. Навіть за такого контакту з вірусом ризик інфікування для неімунізованої людини є дуже високим - захворіє 9 з 10 людей без імунітету.

Прояви кору

Перший час після зараження хвороба жодним чином не проявляє себе – від 8 до 17 днів триває інкубаційний період (в більшості випадків – 11-13 днів). Перші симптоми кору, що з’являються після цього, нагадують ГРВІ. В хворого спостерігаються кашель, нежить, кон’юнктивіт та підвищення температури. Характерною ознакою кору на 3-5-й день захворювання, є плями Копліка – сіро-білі цяточки, що розташовані  на слизових оболонках ротової порожнини (на внутрішній поверхні щоки, навпроти корінних зубів).

За кілька днів розпочинається період висипання, за якого симптоми стають більш вираженими: температура зростає до 39-40°С, кашель та нежить посилюються. У хворого зникає апетит, спостерігається млявість та сонливість. Висипання (корова екзантема) з’являються спочатку за вухами та на волосистій частині голови, поширюючись на обличчя, шию, тулуб та кінцівки. На 3-й день від появи, висипка досягає гомілок та стоп, а на обличчі вже починає бліднути.

Масштабність та вираженість висипки залежить від тяжкості перебігу хвороби – чим тяжчий перебіг кору, тим масштабніша та рясніша висипка. На 4-й день від початку висипів, вони зникають, інколи лишаючи після себе пігментні плями, які зникають протягом 7-10 днів.

Лабораторна діагностика кору

Окрім клінічних проявів хвороби, існують лабораторні методи, які дозволяють встановити факт зараження кором. У відповідь на інфікування вірусом кору, організм починає виробляти специфічні імуноглобуліни (антитіла), які протидіють вірусу. Антитіла поділяються на два класи: IgM та IgG. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) наявність або відсутність обох класів антитіл можна визначити в лабораторних умовах. В зв’язку з частими спалахами кору, термін проведення таких досліджень в лабораторії «Медлаб» зменшено до 1 доби.

 

Антитіла IgM проти вірусу кору виявляються в крові приблизно на 4-7-й день від появи висипки, досягаючи максимуму за 2 тижні, після чого їх рівень поступово спадає. Натомість починається синтез антитіл IgG, які забезпечують довготривалий захист від вірусу, циркулюючи в крові роками. Наявність антитіл IgG вказує, що пацієнт має сформований імунітет проти хвороби. Звернувшись до лабораторії «Медлаб» та здавши аналіз крові, ви за кілька днів знатимете чи маєте імунітет проти цієї хвороби.

Лікування кору

Варто зауважити, що специфічного лікування від кору, яке знищувало б сам вірус, не існує - вірус нейтралізується захисними силами організму. Лікування полягає в полегшенні симптомів хвороби, профілактиці і усуненні можливих ускладнень. Хворому рекомендовано постільний режим, тривалість якого залежить від ступеня тяжкості хвороби.

Для усунення інтоксикації рекомендоване пиття великої кількості рідини. Можливе призначення жарознижувальних засобів, відхаркувальних та антигістамінних препаратів. За розвитку бактеріальних ускладнень призначаються антибіотики.

Важливо! У випадках захворювання на кір категорично заборонене самолікування – пацієнт, залежно від тяжкості симптомів, має лікуватися в амбулаторних умовах під наглядом лікаря або ж у стаціонарі.

Вакцинація від кору

Єдиним надійним способом профілактики захворювання є вакцинація від кору, яка, згідно календаря щеплень, проводиться у віці 12 місяців та повторно – у 6 років. Цих двох доз вакцини достатньо для того, щоб зробити організм нечутливим до вірусу кору та запобігти розвитку хвороби та її ускладнень. За відсутності планової вакцинації, щеплення від кору може проводитися дітям старшого віку та дорослим.

Щеплення робиться живим, але штучно ослабленим вірусом у складі трикомпонентної вакцини КПК (кір, паротит, краснуха). Дітям у віці 12 місяців вакцина вводиться у передню поверхню стегна, старшим дітям та дорослим – у плече.

Вакцина, як і будь-який лікарський препарат, може мати побічну дію, але ймовірність її виникнення незрівнянно нижча за ймовірність розвитку ускладнень від кору. Почервоніння шкіри та припухлість у місці введення вакцини, як і підвищення температури після щеплення не є побічною дією – це лише ознака того, що організм виробляє імунітет проти вірусу.

Наслідки кору для здоров’я дорослих та дітей

Характерною ознакою кору є велика кількість ускладнень, що можуть виникнути внаслідок хвороби. Приблизно у 5% пацієнтів, що перенесли кір, розвиваються тяжкі ускладнення, наслідки яких відчуваються протягом усього життя. У 0,1% пацієнтів з кором розвивається енцефаліт, ще 0,1% - помирає.

Частими ускладненнями кору, що  викликаються приєднанням бактеріальної інфекції є:

  • отит;
  • бронхіт;
  • ларингіт;
  • трахеїт;
  • запалення легень;
  • пієлонефрит;
  • ентероколіт;
  • менінгіт.

Якщо у дітей старшого віку та дорослих ускладнення у вигляді пневмонії є бактеріальним, то у маленьких дітей можливий розвиток набагато небезпечнішої первинної вірусної пневмонії.