Біль при сечовипусканні: різновиди, причини та діагностика

1 лют. 2020 р.

Біль при сечовипусканні: різновиди, причини та діагностика

Проблема болісного сечовипускання часто спостерігається як у жінок, так і у чоловіків, а викликати її може безліч причин урологічного або гінекологічного характеру.

Види болю при сечовипусканні

Біль при сечовипусканні може бути досить різноманітним: деякі пацієнти скаржаться лише на незначний дискомфорт, інші ж - на виражені больові відчуття пекучого або ріжучого характеру. Зазвичай, біль відчувається в уретрі – каналі, яким сеча виводиться з сечового міхура і залишає організм. Болісні відчуття можуть поширитися на пахову зону, область тазу або нижню частину живота - все залежить від конкретного захворювання.

Причини болю при сечовипусканні

Найбільш часті причини болісного сечовипускання - цистити і уретрити. Цистит (запалення сечового міхура, в основному інфекційної природи), є, переважно жіночої проблемою. Мала довжина уретри у жінок полегшує проникнення збудників безпосередньо в сечовий міхур. У чоловіків уретра довша і інфекції зосереджуються там, провокуючи уретрити.

Болісні відчуття в процесі сечовипускання можуть бути викликані сечокам'яною хворобою, за якої в сечовидільній системі утворюються конкременти («камені»), що порушують відтік сечі. У таких випадках пацієнтів можуть турбувати болі в нижній частині живота і спини, часте сечовипускання або його затримка, помутніння сечі.

Біль при сечовипусканні може бути також викликаний інфекціями, що передаються статевим шляхом (генітальний герпес, гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз та ін.), При цьому він може супроводжуватися виділеннями з статевих органів і свербінням. Поширеною причиною болісного сечовипускання у чоловіків є аденома простати (доброякісна пухлина передміхурової залози), простатит, фімоз, баланопостит. У жінок болі можуть бути спровоковані молочницею, вагінітом або кольпітом.

Важливим фактором, що сприяє болісному сечовипусканню, є незадовільний рівень інтимної гігієни, що сприяє проникненню збудників інфекцій в сечостатеві шляхи.

До якого лікаря йти при хворобливому сечовипусканні?

Якщо біль при сечовипусканні не проходить або не слабшає протягом декількох днів - потрібно звертатися до лікаря. Якщо до болю приєдналися нові симптоми (помутніння сечі, кров у сечі, нехарактерні виділення, підвищення температури) - до фахівця потрібно звертатися невідкладно. Це ж стосується вагітних жінок - в таких випадках консультація з лікарем обов'язкова.

Жінки можуть звертатися до гінеколога, а чоловіки - до уролога. Після консультації ці фахівці зможуть діагностувати захворювання і почати лікування або ж направити до профільного фахівця (венеролога), який зможе допомогти.

Проте, звернення до лікаря необхідне не завжди. Біль при сечовипусканні може бути викликаний медичними маніпуляціями, наприклад, забором мазку з уретри. Його причиною може бути вплив мила, гелю для душу або інших гігієнічних і косметичних речовин. У таких випадках болючість швидко проходить і в зверненні до лікаря необхідності немає.

Діагностика і лікування болісного сечовипускання

З огляду на те, що біль при сечовипусканні може викликатися різноманітними захворюваннями, для діагностики лікарю, крім огляду пацієнта, може знадобитися широкий комплекс діагностичних процедур. Можуть бути призначені аналізи крові і сечі, УЗД, мазки з сечостатевих шляхів на предмет збудників венеричних захворювань або умовно-патогенних мікроорганізмів.

Які саме аналізи знадобляться - визначає лікар, головне - щоб всі їх можна було здати в одній лабораторії, що спростить і прискорить діагностику. У лабораторії «Медлаб» проводиться увесь спектр досліджень, які можуть знадобитися для діагностики причин болісного сечовипускання.

Лікування спрямоване на усунення причин, що викликають болі при сечовипусканні, і може включати в себе антибактеріальні, протизапальні, жарознижуючі, протигрибкові та інші препарати. Лікування обов'язково повинне проходити під контролем кваліфікованого фахівця, тому що самостійно визначити які ліки і в якому дозуванні потрібні - неможливо.

У разі сечокам'яної хвороби пацієнту може знадобитися оперативне втручання для ліквідації каменів, що закупорюють сечовивідні шляхи. У менш запущених випадках застосовуються різні методики, спрямовані на дроблення каменю, залишки якого виходять з організму природним шляхом.