Бак дослідження на дисбіоз кишківника з чутливістю до бактеріофагів та антибіотиків

Опис аналізу:

Бактеріологічне дослідження на дисбіоз кишечника з чутливістю до бактеріофагів та антибіотиків – лабораторний аналіз для оцінки стану мікрофлори кишечника.

Кишкова мікрофлора - це набір мікроорганізмів (бактерії та гриби), що населяють людський кишечник і перебувають у постійній взаємодії з ним. Конкуруючи між собою за поживні речовини, вони створюють відносно стійке співтовариство мікроорганізмів, порушення співвідношення яких веде до розвитку дисбіозу кишечника.

Дисбіоз кишечника може бути одним із пускових факторів хвороби Крона, целіакії, НВК (неспецифічного виразкового коліту), атопічного дерматиту, синдрому хронічної втоми та інших захворювань.

Основну масу мікроорганізмів кишечника складають лактобактерії, біфідобактерії, кишкова паличка. Ця мікрофлора є корисною для організму, оскільки перешкоджає втручанню патогенних мікроорганізмів, здатна виділяти протимікробні речовини, пригнічувати запальні процеси та алергічні реакції.

Частина мікрофлори кишечника називається умовно-патогенною – її наявність допустима у невисоких концентраціях, у яких вона  не шкодить організму. Це можуть бути стафілококи, кишкова паличка зі зміненими ферментативними властивостями, гриби  роду Candida, клостридії та ін. Їхня кількість контролюється нормальною мікрофлорою, тому її зменшення або ослаблення здатні спровокувати неконтрольований розвиток умовно-патогенної флори та порушення роботи кишечника.

Присутність патогенної мікрофлори (сальмонел, шигел, цвілевих грибів та ін.) в нормі неприпустима, оскільки вони провокують розвиток запальних процесів у шлунково-кишковому тракті.

Якщо в ході аналізу в калі виявляються зразки умовно-патогенної або патогенної мікрофлори, проводиться дослідження їх чутливості до антибіотиків і бактеріофагів. Це дозволяє визначити, до яких препаратів у виявлених штамів розвинулася стійкість, щоб уникнути призначення ліків, які будуть свідомо неефективними.

Покази до призначення

Аналіз призначають гастроентерологи, терапевти, педіатри та інфекціоністи за наявності таких показів:

• хронічна діарея та інші кишкові розлади у пацієнта;
• мальабсорбція – порушення всмоктування поживних речовин у кишківнику;
• тривалий прийом деяких лікарських засобів – антибіотиків, проносного, імунодепресантів та глюкокортикостероїдів, проходження хіміотерапії;
• алергії.

Значення результатів

Концентрація бактерій, виявлених у зразку калу, вказується в КУО/мл – колонієутворюючих одиницях на мілілітр. У нормальному зразку повинні бути відсутні:

• патогенні ентеробактерії;
• гемолізуючі мікроорганізми;
• плісняві гриби;
• золотистий стафілокок (S.aureus) – у деяких випадках допустима концентрація до 10³ КУО/мл, але даний показник трактується лікарем.

Концентрація нормальної мікрофлори кишківника має становити:

• біфідобактерії – не менше 10⁷ КУО/мл;
• лактобактерії – не менше 10⁶ КУО/мл;
• загальна кількість E. coli (кишкової палички) – не менше 10⁶ КУО/мл.

При цьому кількість E. coli із зміненими ферментативними властивостями та лактозонегативної E. coli має бути не більше 10%.

Грибів роду Candida допускається не більше 10³ КУО/мл, а умовно патогенних ентеробактерій – не більше 10⁴ КУО/мл.

Порушення зазначених концентрацій мікроорганізмів можна розглядати як прояви дисбіозу, але остаточний діагноз ставиться лікарем, який призначив аналіз.

Підготовка до обстеження

За 3 доби до здачі зразка слід обмежити або припинити (з схвалення лікаря) прийом препаратів, що впливають на перистальтику або змінюють колір калу. У цей період не можна користуватися ректальними свічками, маслами, робити клізми та ін.

Матеріал для дослідження: зразок калу.

Метод дослідження: бактеріологічний.

Термін проведення: 8 робочих днів.