Бакпосів сечі на наявність аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, ідентифікація MALDI-TOF + антибіотикограма ДДМ

Опис аналізу:

Бактеріологічний посів (бакпосів) сечі – це лабораторне дослідження, що дозволяє визначити, чи містяться в сечі бактерії, які викликають запалення сечовивідних шляхів, і встановити, які саме мікроорганізми стали причиною інфекції.

Бакпосів сечі застосовується для:

• діагностики інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) – циститу, уретриту, пієлонефриту;
• контролю ефективності лікування;
• профілактичного обстеження пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями нирок та сечового міхура.

Метод заснований на посіві невеликої кількості сечі на спеціальні живильні середовища, де за сприятливих умов відбувається зростання мікробних колоній.

Якщо виявляється значна кількість бактерій, додатково виконується антибіотикограма – перевірка чутливості збудника до різних антибіотиків. Це допомагає лікарю підібрати найбільш ефективне лікування та уникнути призначення препаратів, до яких бактерії є стійкими (резистентними).

Показання до призначення

Аналіз призначають за підозри на запальні захворювання сечовидільної системи або контролю ефективності їх лікування. Основні показання:

• часте, болюче або утруднене сечовипускання;
• печіння, різі або біль внизу живота, у попереку;
• помутніння сечі, неприємний запах, домішка слизу чи крові;
• підвищення температури, озноб, загальна слабкість за підозри на інфекцію нирок;
• хронічні або рецидивні цистити, пієлонефрити, уретрити;
• планова госпіталізація, хірургічні втручання, встановлення катетера;
• спостереження вагітних (скринінг на безсимптомну бактеріурію);
• контроль після антибактеріального лікування інфекцій сечовивідних шляхів

Значення результатів

У нормі сеча людини стерильна – бактерії або відсутні повністю, або їх кількість менше за 103-104КУО/мл (колонієутворюючих одиниць на мілілітр). Такий результат вважається негативним та вказує на відсутність інфекційного процесу.

Патологічні результати. Зростання бактерій у кількості 10⁵ КУО/мл і вище вважається діагностично значущим та підтверджує наявність інфекції сечовивідних шляхів.

Збудники, що часто виявляються:

• Escherichia coli (кишкова паличка) – найчастіша причина циститу та пієлонефриту;
• Enterococcus faecalis;
• Klebsiella spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa;
• Staphylococcus saprophyticus (частіше у молодих жінок);
• Candida albicans (дріжджоподібні гриби – при кандидозному уретриті чи циститі).

Антибіотикограма. Після виділення збудника проводиться тест на чутливість до антибіотиків:

• S (чутливий) – антибіотик ефективний, пригнічує ріст бактерій;
• I (помірно чутливий) – може діяти у підвищених дозах;
• R (стійкий) – препарат неефективний.

Ці дані дозволяють лікарю вибрати оптимальну схему терапії та уникнути неефективного лікування.

Важливо пам'ятати: результат бакпосіву не є самостійним діагнозом. Інтерпретувати його та призначати терапію повинен лікар, враховуючи клінічні симптоми, результати інших аналізів і загальний стан пацієнта.

Хід дослідження. Зразок сечі висівається на живильне середовища і поміщається у термостат за температури 35–37 °C. 

Далі виконуються:

• культивування та зростання колоній мікроорганізмів (впродовж 18–48 годин);
• мікроскопія та ідентифікація мікроорганізмів методом MALDI TOF;
• кількісна оцінка – визначення числа бактерій в 1 мл сечі (КУО/мл);
• антибіотикограма – перевірка чутливості виявлених мікроорганізмів до антибіотиків.

Підготовка до дослідження

Щоб результат бакпосіву сечі був достовірним, важливо суворо дотримуватися правил підготовки та забору матеріалу:

• за 7–14 днів до аналізу не приймати протимікробні препарати (якщо лікар не вказав інше);
• за 1–2 дні до дослідження виключити алкоголь, гострі страви, надлишок солі та прянощів (якщо лікар додатково не призначив попередню провокацію);
• жінкам не рекомендується здавати аналіз під час менструації. За необхідності слід перенести дослідження чи обговорити альтернативу з лікарем;
• перед збиранням сечі провести гігієну зовнішніх статевих органів теплою водою без мила та антисептиків;
• сеча має бути ранкова, середня порція: першу частину струменя потрібно спустити в унітаз, потім зібрати 20–30 мл у стерильний контейнер, не торкаючись його внутрішньої поверхні;
• якщо використовується катетер, матеріал має бути зібраний медичним персоналом із дотриманням стерильності.

Важливо! Доставити контейнер до лабораторії бажано впродовж 1-2 годин після збору. У разі неможливості – допускається зберігання у холодильнику (2–8 оС, не заморожувати) щонайбільше 4 години.

Матеріал для дослідження: свіжозібрана ранкова порція сечі. В окремих випадках досліджується сеча, отримана за допомогою катетера або цистоскопії (за призначенням лікаря).

Метод дослідження: культуральний (бактеріологічний посів). Ідентифікація мікроорганізмів проводиться методом MALDI TOF, антибіотикограма дискодифузійним методом.

Термін проведення: 3-4 робочі дні. Якщо потрібна розширена антибіотикограма або виявлені мікроорганізми, що ростуть повільно, термін може збільшитися.