Цистатин С

Опис аналізу:

Цистатин C (Cystatin C, CysC) – це низькомолекулярний білок, який синтезується всіма ядровмісними клітинами організму з практично сталою швидкістю. Його концентрація в крові безпосередньо пов’язана з фільтраційною функцією нирок і обернено пропорційна швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).

У нормі цистатин C вільно проходить через ниркові клубочки, після чого повністю реабсорбується та руйнується в ниркових канальцях. У сечі він практично не визначається. При зниженні фільтраційної здатності нирок цистатин C починає накопичуватися в крові, що робить його чутливим маркером ранніх порушень функції нирок.

На відміну від креатиніну, рівень цистатину C:

• практично не залежить від м’язової маси, статі, віку, раси;
• не змінюється при коливаннях харчування;
• не є чутливим до запальних та інфекційних процесів.

Завдяки цим особливостям цистатин C вважається одним із найточніших ендогенних показників ШКФ, особливо у клінічних ситуаціях, коли використання креатиніну є обмеженим.

Додатково цистатин C розглядається як потенційний незалежний маркер серцево-судинного ризику, оскільки бере участь у регуляції процесів ремоделювання судинної стінки та міокарда. Однак його застосування в кардіології поки має допоміжний характер.

Показання до призначення аналізу

Дослідження рівня цистатину С може призначатися нефрологом, урологом, терапевтом, лікарем загальної практики, ендокринологом, кардіологом у таких випадках:

• діагностика гострої або хронічної ниркової дисфункції;
• раннє виявлення зниження ШКФ, коли креатинін ще перебуває в межах норми;
• оцінка функції нирок у пацієнтів, для яких розрахунок ШКФ за креатиніном є недостатньо точним: діти, люди похилого віку, пацієнти з ожирінням або вираженим дефіцитом м’язової маси, особи з нестандартними типами харчування – вегетаріанство, дієти з низьким вмістом білка, голодування;
• підтвердження або виключення хронічної хвороби нирок при розрахунковій ШКФ за креатиніном 45–59 мл/хв/1,73 м² без інших маркерів ураження нирок, зокрема альбумінурії;
• моніторинг динаміки функції нирок та ефективності лікування;
• спостереження пацієнтів із груп високого ризику: цукровий діабет, стан після трансплантації нирки, прийом нефротоксичних препаратів або хіміотерапії;
• уточнення серцево-судинних ризиків у пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок.

Значення результатів

Нормальні значення: 0,61 – 0,95 мг/л.

Концентрація цистатину C у сироватці крові обернено пропорційна швидкості клубочкової фільтрації, тобто:

• підвищення рівня цистатину C вказує на зниження ШКФ і порушення фільтраційної функції нирок;
• зростання показника може виявлятися вже на ранніх етапах ниркової патології, коли зміни рівня креатиніну ще мінімальні;
• крім того, стійке підвищення асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань і серцевої недостатності, особливо у пацієнтів із хронічною хворобою нирок та в людей похилого віку.

Рівень цистатину C може підвищуватися при:

• гострій і хронічній нирковій недостатності;
• діабетичній нефропатії;
• інфекційних ураженнях нирок;
• підвищеному рівні C-реактивного білка;
• підвищеному рівні гомоцистеїну;
• гіпертиреозі;
• злоякісних новоутвореннях;
• прийомі високих доз глюкокортикостероїдів (ГКС).

Можливий фактор зниження показника:

• гіпотиреоз (за збереженої функції нирок).

Важливо! У пацієнтів після трансплантації нирки та у вагітних інтерпретація результату потребує особливої обережності, оскільки розрахунок ШКФ за цистатином C у цих ситуаціях може бути менш точним.

Результати аналізу не є діагнозом. Оцінка рівня цистатину C проводиться лише в комплексі з клінічною картиною та даними інших лабораторних / інструментальних досліджень.

Підготовка до обстеження

Для отримання максимально достовірного результату рекомендується:

• здавати кров вранці, з 8:00 до 11:00;
• проходити аналіз натще: попередньо 8–12 годин без їжі; дозволяється вживання чистої негазованої води;
• за 24 години виключити алкоголь та інтенсивні фізичні навантаження;
• за 8 годин не вживати соки, молоко та інші напої;
• за 1–2 години до аналізу не курити, уникати стресу та фізичного напруження;
• за 15 хвилин до взяття крові спокійно посидіти й відпочити;
• при прийомі гормональних препаратів, особливо ГКС, або інших лікарських засобів необхідно заздалегідь повідомити про це лікаря або працівника лабораторії.

Матеріал для дослідження: венозна кров.

Метод дослідження: імунотурбідиметрія.

Термін виконання: 2 робочі дні.