Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)

Опис аналізу:

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – це лабораторний тест, що відображає здатність еритроцитів (червоних кров'яних клітин) осідати під впливом сили тяжкості у пробірці з антикоагулянтом. Показник відображає співвідношення білків плазми та опосередковано вказує на наявність запального, інфекційного чи онкологічного процесу.

Коли в крові підвищується концентрація білків гострої фази (фібриногену, С-реактивного білка, альфа- та гамма-глобулінів), еритроцити втрачають негативний заряд, злипаються між собою (утворюють так звані “монетні стовпчики”) та осідають швидше. Таким чином, чим вище ШОЕ – тим активніше в організмі може протікати запальний процес.

Важливо! Сам собою аналіз не дозволяє визначити конкретну причину запалення, але допомагає лікареві запідозрити патологію та оцінити динаміку лікування.

Показання до призначення аналізу

Призначити аналіз можуть терапевт / сімейний лікар загальної практики, гематолог, онколог, інфекціоніст, ревматолог, нефролог та ін.

Визначення ШОЕ застосовується як у скринінгових обстеженнях, так і в діагностиці та контролі різних захворювань. Аналіз може бути призначений:

• за наявності скарг на слабкість, підвищену температуру, втрату ваги, біль неясного походження;
• для виявлення запальних та інфекційних захворювань (пневмонія, остеомієліт, туберкульоз, сепсис тощо);
• при аутоімунних патологіях (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, васкуліти, хвороба Крона, виразковий коліт);
• при онкологічних процесах, включаючи мієломну хворобу, лімфому Ходжкіна, лейкоз, рак різних локалізацій;
• при інфаркті міокарда, травмах, опіках, післяопераційних станах;
• при анемії та хронічних захворюваннях нирок;
• у складі профілактичних медичних оглядів для загальної оцінки здоров'я.

Значення результатів

Результат виражається у міліметрах на годину (мм/год) та показує висоту шару плазми, що відокремилася від еритроцитів за 1 годину.

Нормальні (референсні) значення ШОЕ:

• новонароджені – 2–17 мм/год;
• діти та підлітки до 15 років – 2–12 мм/год;
• чоловіки – 2–10 мм/год;
• жінки – 2–15 мм/год;

Важливо! У жінок ШОЕ фізіологічно вище, ніж у чоловіків, особливо під час вагітності та менструації.

Можливі причини підвищення ШОЕ:

• гострі та хронічні інфекційні захворювання;
• запальні процеси різного генезу;
• аутоімунні хвороби (СКВ, ревматоїдний артрит, васкуліти);
• онкологічні захворювання (включаючи мієломну хворобу та лімфому);
• анемії, крововтрати, післяопераційні стани;
• інфаркт міокарда, опіки, травми;
• вагітність та післяпологовий період;
• прийом деяких ліків – естрогенів, глюкокортикоїдів, гепарину, теофіліну, вітаміну A.

Можливі причини зниження ШОЕ:

• поліцитемія, еритремія, хронічна серцево-легенева недостатність;
• зміна форми еритроцитів (серповидноклітинна анемія, сфероцитоз);
• гіпофібриногенемія, гіперальбумінемія, гіпогаммаглобулінемія;
• прийом препаратів кортикостероїдів, саліцилатів, АКТГ, хініну, етамбутолу.

Важливо! Слід враховувати, що високі значення ШОЕ не завжди вказують на хворобу, а низькі – не виключають патологію. Тому результати аналізу оцінюються виключно лікарем і лише разом із характером скарг, клінічною картиною, а також із іншими лабораторними тестами.

Підготовка до обстеження

Для отримання достовірного результату необхідно дотримуватись простих правил:

• кров здається вранці натще (допускається пити лише чисту воду);
• за 8–12 годин до аналізу – не їсти, не вживати кави, соки, молоко та алкоголь;
• за добу виключити інтенсивні фізичні навантаження та емоційний стрес;
• не палити за 30 хвилин до здавання крові;
• за можливості припинити прийом лікарських засобів за 24 години (за погодженням з лікарем). Перелік засобів, які бажано виключити насамперед див. вище, у розділі “Значення результатів”.

Порушення цих умов може впливати на результат – наприклад, прийом глюкокортикоїдів або естрогенів здатний тимчасово змінювати рівень ШОЕ.

Матеріал для дослідження: венозна кров.

Метод дослідження:

• фотометрія (на автоматичних аналізаторах);
• за Панченковим – класичний ручний метод, за якогокров поміщають у градуйований капіляр та вимірюють висоту плазмового стовпчика через 1 годину.

Термін проведення: 1 робочий день.