Альфа-2-макроглобулин

Код: 1072

Время: 5 раб.дн.

Цена в Киев

800,00 грн

Описание анализа:

Альфа-2-макроглобулін (A2M, а2M, α2-макроглобулін, alpha-2-macroglobulin, a2-Macroglobulin) – це великий білок плазми крові (високомолекулярний глікопротеїн), інгібітор протеаз, який:

належить до білків гострої фази та входить до складу фракції альфа-2-глобулінів;
синтезується переважно у печінці (також згадується синтез у підшлунковій залозі);
циркулює головним чином у крові і через величезний розмір молекули майже не йде в інші рідини організму;
швидко пов'язує різні протеолітичні ферменти – наприклад, колагенази лейкоцитів, трипсин, хімотрипсин), знижуючи їхню здатність руйнувати білки;
може пов'язувати та переносити біологічно активні молекули – цитокіни (інтерлейкіни, інтерферони, фактори некрозу пухлини), фактори росту та деякі гормони;
бере участь у регуляції процесів зсідання крові, фібринолізу (розчинення тромбу) та системи комплементу.

З практичної погляду аналіз на альфа-2-макроглобулін найчастіше використовують як непрямий біохімічний маркер фіброзу печінки (рубцевих змін на тлі хронічного ушкодження). Концентрація A2M у сироватці крові позитивно корелює з прогресуванням фіброзу, тому показник включають у відомі панелі неінвазивної оцінки фіброзу печінки (наприклад, ФіброТест та інші).

Додатково білок може мати значення при нефротичному синдромі та у деяких розширених обстеженнях. Відомий його зв'язок з процесами у передміхуровій залозі (комплекси з ПСА) та роль у механізмах амілоїдозу (наприклад, при хворобі Альцгеймера та діаліз-асоційованому амілоїдозі).

Показання до призначення аналізу

Визначення рівня A2M може призначатися терапевтом, лікарем загальної практики, гепатологом, гастроентерологом, нефрологом, хірургом та іншими лікарями у складі багатьох досліджень:

оцінка ризику та активності фіброзу печінки у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (часто – як компонент “печінкових” біохімічних панелей);
хронічні захворювання печінки (для моніторингу та неінвазивної оцінки ймовірності фіброзу / цирозу), зокрема вірусні гепатити B та C, неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), алкогольне ураження печінки та ін.;
захворювання нирок, насамперед нефротичний синдром (діагностика та оцінка вираженості процесу);
тривалий поточний цукровий діабет, за якого A2M може підвищуватися;
розширені обстеження при іншій патології (за призначенням лікаря), у тому числі пухлини нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози та карцинома простати.

Значення результатів

Одиниці виміру: г/л (альтернативно – мг/дл). Переклад: г/л × 100 = мг/дл.

Референсні значення (норма) залежать від статі та віку.

Важливо! У дітей показник у середньому вищий і поступово знижується в міру зростання. A2M також вважається естроген-залежним білком, тому у жінок репродуктивного віку середні значення можуть бути дещо вищими.

Лабораторні норми в г/л, залежно від віку та статі:

0,5-1 рік: жінки 2,24-5,82 г/л; чоловіки 2,31-6,00 г/л;
2 роки: жінки 2,23-5,77; чоловіки 2,38-6,17;
3 роки: жінки 2,21-5,74; чоловіки 2,42-6,27;
4 роки: жінки 2,21-5,72; чоловіки 2,45-6,35;
5 років: жінки 2,20-5,71; чоловіки 2,47-6,41;
6 років: жінки 2,20-5,69; чоловіки 2,49-6,45;
7 років: жінки 2,19-5,68; чоловіки 2,51-6,50;
8 років: жінки 2,18-5,64; чоловіки 2,52-6,53;
9 років: жінки 2,11-5,48; чоловіки 2,34-6,06;
10 років: жінки 2,05-5,30; чоловіки 2,20-5,70;
11 років: жінки 1,98-5,12; чоловіки 2,07-5,35;
12 років: жінки 1,91-4,95; чоловіки 1,94-5,04;
13 років: жінки 1,84-4,78; чоловіки 1,83-4,75;
14 років: жінки 1,78-4,62; чоловіки 1,74-4,50;
15 років: жінки 1,73-4,48; чоловіки 1,65-4,27;
16 років: жінки 1,67-4,34; чоловіки 1,57-4,07;
17 років: жінки 1,63-4,22; чоловіки 1,50-3,88;
18 років: жінки 1,58-4,10; чоловіки 1,44-3,72;
19 років: жінки 1,54-4,00; чоловіки 1,38-3,58;
20 років: жінки 1,50-3,90; чоловіки 1,33-3,45;
21 рік: жінки 1,47-3,81; чоловіки 1,28-3,33;
22 роки: жінки 1,44-3,73; чоловіки 1,24-3,22;
23 роки: жінки 1,41-3,66; чоловіки 1,21-3,13;
24 роки: жінки 1,38-3,59; чоловіки 1,18-3,05;
25 років: жінки 1,36-3,52; чоловіки 1,15-2,97;
26 років: жінки 1,34-3,47; чоловіки 1,12-2,90;
27 років: жінки 1,32-3,42; чоловіки 1,10-2,84;
28 років: жінки 1,30-3,37; чоловіки 1,08-2,79;
29 років: жінки 1,28-3,32; чоловіки 1,06-2,74;
30 років: жінки 1,27-3,27; чоловіки 1,04-2,69;
понад 30 років: жінки 1,32-3,01; чоловіки 1,19-2,54.

Альфа-2-макроглобулін підвищений – можливі причини:

хронічні захворювання печінки (гепатити, фіброз, цироз, алкогольний / неалкогольний стеатоз тощо);
нефротичний синдром – нерідко виражене підвищення (як вторинна реакція на втрату із сечею більш “дрібних” білків та зміни онкотичного тиску плазми. Сам A2M через великий розмір молекули втрачається менше).
цукровий діабет, особливо за тривалого перебігу;
онкологічні захворювання (загалом – як можливе неспецифічне зрушення);
псоріаз;
терапія естрогенами, прийом оральних контрацептивів (КОК);
вагітність (у тому числі як варіант норми);
періоди активного зростання / розвитку;
у деяких випадках – після значного фізичного навантаження.

Альфа-2-макроглобулін знижений – можливі причини:

гострий панкреатит;
ДВЗ-синдром (дисеміноване внутрішньосудинне зсідання);
множинна мієлома;
ревматоїдний артрит, зокрема ювенільний (у дітей та підлітків до 16 років);
інфаркт міокарда;
прееклампсія;
тяжкі / критичні стани у термінальних стадіях;
септицемія (сепсис);
злоякісні процеси, включаючи рак простати та інш.;
після втручань / станів з масивною крововтратою, а також при штучному кровообігу;
на тлі деяких впливів і процедур: стрептокіназа, внутрішньовенні інфузії декстрану.

Важливо! Результат аналізу на альфа-2-макроглобулін не є діагнозом і оцінюється лікарем у комплексі зі скаргами пацієнта, клінічною картиною, даними інших аналізів та інструментальних досліджень – особливо якщо йдеться про фіброз печінки або нефротичний синдром.

Підготовка до обстеження

Рекомендовані правила підготовки:

оптимально здавати кров вранці натщесерце, після 8-14 годин без їжі (чисту негазовану воду пити можна). Для дітей поради щодо харчування перед аналізом надає лікар, з урахуванням віку дитини;
якщо кров здається вдень – допустимо щонайменше через 4 години після легкої їжі;
за 30-60 хвилин до аналізу рекомендується уникати фізичної та емоційної перенапруги; не палити;
напередодні бажано виключити надмірні навантаження;
Важливо! При прийомі ліків, які можуть вплинути на результат аналізу (у тому числі гормональні препарати, протизаплідні таблетки), слід обговорити з лікарем їх можливе тимчасове скасування або повідомити про них співробітника лабораторії.

Матеріал для дослідження: венозна кров.

Метод дослідження: імунотурбідиметрія.

Термін проведення: 3 робочі дні.