Бак дослідження на Corinebacterium diphtheriae (BL, дифтерія)(ніс) + антибіотикограма (обстеження пацієнтів з ЛОР-інфекціями, підозрою на дифтерію, контактних осіб з хворими на дифтерію; згідно Наказу МОЗ № 192 від 03.08.1999 р. рекомендовано призначати з бак дослідженням носу (код 5006)

Опис аналізу:

Бактеріологічне дослідження на Corynebacterium diphteriae (BL, дифтерія) (ніс) + антибіотикограма – аналіз, за ​​допомогою якого перевіряють, чи заражена людина дифтерійною паличкою. Нерідко аналіз призначають для підтвердження діагнозу у пацієнтів із симптомами дифтерії, тому виявлений штам одразу ж перевіряють на стійкість до антибактеріальних препаратів.

Інфекція передається переважно повітряно-краплинним шляхом, хоча контактно-побутовий також не виключений (але більше характерний для тропічних країн). У першому випадку бактерія колонізує ротоглотку та дихальні шляхи, а в другому – шкіру та м'які тканини. Носій дифтерії може хворіти або не відчувати жодних симптомів взагалі.

Симптоми хвороби, що з'являються після інкубаційного періоду від 2 до 10 днів, провокує дифтерійний токсин, який здатні виробляти деякі штами Corynebacterium diphteriae. Це одна з найсильніших отрут, створених природою, що поступається за токсичністю тільки правцевому та ботулотоксину. Чим активніший у виробленні токсину штам дифтерійної палички, тим складніший перебіг хвороби.

Близько 95% випадків дифтерії перебігає з помірно вираженою інтоксикацією та залученням до процесу лише мигдаликів. У більш важких випадках (токсична, гіпертоксична дифтерія) хвороба починається швидше, супроводжується вищою температурою, набряком шиї та поширенням бактеріальних плівок на піднебіння, трахею і навіть бронхи.

Тяжкі випадки дифтерії відносно рідкісні завдяки масовій вакцинації дифтерійним анатоксином (знешкодженим зразком токсину бактерії). Якщо людина щеплена відповідно до календаря вакцинації, то хвороба не розвивається або перебігає у легкій формі. Багаторічне ігнорування необхідності щепетись повернуло випадки тяжкої дифтерійної інфекції у практику сучасних лікарів.

Якщо під час аналізу наявність дифтерійної палички підтверджується, виконується антибіотикограма – виявлений штам перевіряють на стійкість до дії антибіотиків. Це дозволяє лікарю обрати найефективніші препарати, проти яких бактерія не виробила резистентності.

Покази до призначення

Лабораторне дослідження може призначити інфекціоніст, терапевт, педіатр або отоларинголог за наявності таких показів:

• ангіна у пацієнта;
• симптоми дифтерії;
• ознаки дифтерійного крупу – залучення до запального процесу гортані, трахеї та іноді бронхів;
• профілактичний аналіз після контакту з носієм;
• контроль ефективності лікування (можливий не раніше аніж через два тижні після закінчення прийому антибактеріальних препаратів).

Значення результатів

Відсутність Corynebacterium diphteriae у зразку (негативний результат) є нормою, а її присутність (позитивний аналіз) означає, що людина інфікована збудником дифтерії. При цьому сам пацієнт може не відчувати жодних симптомів. У будь-якому разі за позитивного аналізу рівень дифтерійної палички вказують у колонієутворюючих одиницях на мілілітр (КОЕ/мл). Паралельно проводиться антибіотикограма, результат якої відображається у бланку аналізу.

Підготовка до обстеження

Здавати мазок краще вранці. До взяття мазка пацієнту не можна промивати носову порожнину, використовувати будь-які краплі, мазі чи спреї для носа. Якщо мазок здається в інший час, то від зазначених операцій потрібно утримуватися протягом трьох-чотирьох годин.

Матеріал для дослідження: мазок із носа.

Метод дослідження: бактеріологічний.

Термін проведення: 3-5 робочих днів.