Компонент комплементу C3

Опис аналізу:

Компонент комплементу С3 –  це лабораторний аналіз, який призначається для оцінки роботи імунної системи. Може бути призначений, як людям з підозрою на дефіцит імунітету, так і для контролю стану пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, за яких захисні сили організму атакують власні тканини.

Система комплементу – це важливий компонент імунітету, відповідальний знищення патогенів (хвороботворних мікроорганізмів). У неї входить два десятки білкових ферментів, які під час взаємодії один з одним або з іншими компонентами імунної системи, формують білок, руйнуючий оболонку клітини з чужорідними антигенами.

Активація компонентів системи, що перебувають у пасивному стані, можлива декількома шляхами, але результат один – знищення патогену. Нормальні клітини організму захищені від системи комплементу білками, які пригнічують її запуск.

У систему комплементу входять білкові ферменти, які групуються у 9 компонентів комплементу (С1 – С9). Для перевірки повноцінності роботи системи комплементу достатньо виміряти лише два з них – С3 та С4.

Компонент С3 становить основну частину системи комплементу – на його частку припадає близько 70% всіх білків, які її формують. Під його впливом лейкоцити швидше просуваються до осередку запалення та вивільняють компоненти з високою біологічною активністю. С3 є фактором, що стимулює фагоцитоз - поглинання та знищення патогенів фагоцитами. У цілому від С3 залежить стійкість нашого організму до збудників бактеріальних інфекцій.

У той же час, С3 є важливою ланкою у розвитку аутоімунних процесів.

Покази до призначення

Найчастіше результати дослідження цікавлять ревматологів та імунологів, але в деяких випадках аналіз можуть призначати і лікарі загальної практики (педіатри та терапевти). Показом для проведення тесту є:

• часті випадки бактеріальних інфекцій у пацієнта;
• спостереження у динаміці осіб, які страждають від аутоімунних захворювань;
• оцінка імунного статусу, підозра на дефіцит системи комплементу.

Значення результатів

На рівень С3 у сироватці крові впливає безліч факторів, серед яких фаза інфекційного процесу, наявність супутніх захворювань печінки та нирок, онкологічні захворювання та ін.

Нормальною є концентрація С3 у межах 90 – 180 mg/dl.

Перевищення цих показників характерне для ревматоїдного артриту, ревматичної лихоманки, гострої фази інфекції, спричиненої бактеріями, вірусами, найпростішими або грибками. Підвищені концентрації С3 відзначаються у пацієнтів із застоєм жовчі, жовчнокам'яною хворобою, амілоїдозом, нефротичним синдромом, цукровим діабетом та новоутвореннями.

Занадто низький рівень С3 відзначається за розсіяного склерозу, синдрому Рейно, деяких анемій, значних пошкоджень тканин, дефіциту білків у раціоні та цілого спектру аутоімунних захворювань. Пошкодження печінки внаслідок гепатиту чи цирозу також знижує концентрацію С3.

На результати аналізу може впливати прийом деяких препаратів. Вживання глюкокортикоїдів підвищує концентрацію С3, а імунодепресантів та цитостатиків – знижує.

Підготовка до обстеження: за кілька годин до взяття зразка крові бажано відмовитися від їжі, фізичних навантажень та куріння.

Матеріал для дослідження: кров із вени.

Метод дослідження: імунонефелометричний аналіз.

Термін проведення: 2 робочі дні.