Клостридия (Clostridium difficile) типування продуцентів А,В,А/В токсинів та нетоксиногенних штамів, хроматографічний метод.

Опис аналізу:

Клостридія (Clostridium difficile,) типування продуцентів А, В, А/В токсинів та нетоксиногенних штамів, ПЛР – аналіз для виявлення токсигенних штамів бактерії Clostridium difficile.

Clostridium difficile (C. difficile) – це анаеробна, грампозитивна спороутворююча бактерія, що викликає інфекційну діарею та псевдомембранозний коліт. Найчастіше схильні до зараження C. difficile пацієнти старше 65 років, які перенесли операції, що перебувають на ентеральному харчуванні (через зонд), а також перебувають на стаціонарному лікуванні і отримують антибактеріальну терапію (або після курсу антибактеріальної терапії). У даних пацієнтів спостерігається зниження імунітету до C. difficile внаслідок вікового компоненту, наявності супутніх захворювань, а також зміни мікрофлори кишківника після дії антибіотиків. Більшість епідемій виникають в умовах стаціонару та в установах довгострокового догляду. Імовірність розвитку хвороби підвищується у людей із злоякісними новоутвореннями під час курсу хіміотерапії. Ряд хронічних патологій (хронічна ниркова недостатність, запальні процеси у товстому кишківнику) також сприяють хворобі.

З появою гіпервірулентних штамів C. difficile стали частішими випадки зараження молодих пацієнтів з незміненим імунітетом.

С.difficile у людей колонізує товстий кишківник. Існують як токсигенні,так і нетоксичні штами, але тільки токсигенні викликають захворювання людей. Патогенність залежить від наявності одного з двох, що викликають діарею, токсинів: токсину А і токсину В. Обидва токсини ведуть до загибелі клітин кишківника, стимулюють запальну реакцію, яка посилюють пошкодження тканин, викликають діарею та псевдомембранозний коліт. Існує також третій – бінарний токсин А/В, що підвищує вірулентність C. difficile.

Здатність C. difficile викликати запалення кишечника ґрунтується на двох факторах: висока здатність до колонізації та імунна відповідь пацієнта. Товстий кишківник захищений місцевою флорою, що складається з 4000 видів бактерій, що у сукупності забезпечують стійкість до колонізації патогенних видів шляхом конкуренції за основні поживні речовини та місця прикріплення до стінки кишечника. Антибіотики порушують бар'єрну мікрофлору та зменшують захист від колонізації патогенними мікроорганізмами.

Клінічні прояви зараження C. difficile варіюються у широкому спектрі: від безсимптомного стану носія до токсичного мегаколону. Типові ознаки та симптоми гострої інфекції включають діарею (більше 3 разів неоформленого випорожнення на добу), анорексію, нудоту; у загальному аналізі крові – лейкоцитоз. Тяжкий перебіг характеризується гіпоальбумінемією, високим лейкоцитозом у крові.

 Показання до призначення

Аналіз може бути призначений широким колом спеціалістів, а показаннями є:

• діарея у пацієнтів, які проходили лікування антибіотиками хоча б раз протягом попередніх двох місяців;
• розвиток діареї у перші три доби після госпіталізації пацієнта до стаціонару;
• підозра на псевдомембранозний коліт у пацієнтів із групи ризику.

Значення результатів

Аналіз на Clostridium difficile методом ПЛР виявляє наявність або відсутність одного з токсинів А або В, або обох токсинів відразу - А/В.

У графі результатів є три позиції:

• Ентеротоксин ТcdA (токсин А) – не виявлений/виявлений;
• Цитотоксин TcdB (токсин В) – не виявлено/виявлений;
• Бінарний токсин cdtA/cdtB - не виявлено/виявлений.

Остаточний діагноз ставиться лікарем по сукупності досліджень та клінічної картини захворювання.

Підготовка до обстеження: не потрібна.

Матеріал на дослідження: зразок калу.

Метод дослідження: полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Термін проведення