Чи можна вилікувати хронічний тонзиліт, не видаляючи гланди?

30 бер. 2021 р.

Чи можна вилікувати хронічний тонзиліт, не видаляючи гланди?

Тонзиліт – це хронічне запалення піднебінних мигдалин (гланд), одного з «гвинтиків» імунної системи. Саме мигдалини першими приймають удари бактеріальних і вірусних інфекцій, а тому й самі у певний момент можуть стати джерелом інфекції. Зараз ми розберемося, як лікувати хронічний тонзиліт, які аналізи здавати і чи обов'язково видаляти гланди, щоб подолати захворювання.

Хронічний тонзиліт не слід плутати з ангіною. Хоча ангіна – це теж тонзиліт, але гострий. Слово «ангіна» походить від лат. ango – «здавлюю, стискаю». Такий опис дійсно підходить для запалення мигдалин (від лат. tonsillae – «мигдалини»). При тонзиліті вони набрякають, у них накопичується гній, за рахунок чого їхні розміри збільшуються, утрудняючи дихання. Це може статися як при атаці бактерій або вірусів, так і з інших причин – наприклад, після сильного переохолодження, особливо на тлі ослабленого імунітету.

«Класичні» симптоми ангіни – висока температура (до 40оС), сильні болі у горлі при ковтанні, головний та/або м'язовий, суглобний біль, загальне нездужання.

Чим хронічний тонзиліт відрізняється від звичайної ангіни

Якщо гострий процес (ангіна) переходить в хронічну форму (хронічний тонзиліт), то симптоматика змінюється. Основні симптоми хронічного тонзиліту – це:

  • першіння в горлі, яке іноді викликає кашель. Якщо кашель сильний, то при ньому можуть виділятися частинки гною;
  • неприємний запах з рота, викликаний скупченням гною (гнійні пробки в гландах);
  • збільшені шийні лімфовузли.

Також для хронічного тонзиліту характерні: загальна слабкість (за рахунок постійного ослаблення імунної системи), невелике підвищення температури – зазвичай увечері. Хоча іноді захворювання протікає практично безсимптомно, і лише неприємний запах з рота вказує на його наявність.

ВАЖЛИВО! Винуватці хронічного тонзиліту – це не завжди бактерії або віруси. Захворювання може спровокувати навіть запущений карієс – каріозні бактерії потрапляють у горло та атакують мигдалини. Також рано чи пізно привести до хронічного тонзиліту може й утруднене носове дихання (наприклад, через викривлення носової перегородки).

Чи варто видаляти гланди?

Тонзилектомія – видалення мигдалин (гланд) – операція нескладна. Хоча гланди – це частина імунної системи, важливо розуміти, що якщо після видалення мигдалин не виникнуть специфічні ускладнення, ви не хворітимете частіше, адже інші частини цієї системи продовжать свою нормальну роботу. Однак запалення гланд, навіть хронічне – це не завжди показання до їх видалення.

Отже, коли потрібно вирізати гланди при хронічному тонзиліті? Це необхідно у випадках, якщо:

  • хронічний тонзиліт загострюється частіше 7 раз на рік, а аналіз на БГСА-інфекцію (Бакпосів на бета-гемолітичний стрептокок, код аналізу на сайті лабораторії МедЛаб – 5015) завжди позитивний. При цьому кожне загострення супроводжується високою температурою (від 38оС), збільшенням шийних лімфовузлів і сильним нагноєнням мигдалин;
  • кожне загострення протікає важко, а пацієнт страждає алергією на різні антибіотики, що ускладнює лікування;
  • хронічний тонзиліт ускладнений постійною присутністю тонзилолітів – так називаються відкладення на мигдалинах, які мають округлу форму і вкрай неприємний запах.

Видалення гланд у дітей є необхідним, якщо збільшені через тонзиліт гланди заважають дитині дихати, або якщо у неї діагностовано синдром PFAPA – дуже часті епізоди ангіни з дуже високою температурою, збільшенням лімфовузлів, стоматитом та іншими важкими симптомами.

У свою чергу, видалення гланд не потрібно, якщо:

  • тонзиліт загострюється менше 7 разів на рік;
  • протягом останніх 2 років було менше 5 загострень.

ВАЖЛИВО! Видалення гланд іноді викликає серйозні ускладнення. Зазвичай вони пов'язані з розвитком так званого вторинного місцевого імунодефіциту, адже мигдалини – це, як-не-як, частина імунної системи, а організм не має «зовсім зайвих» деталей. Хвороби, здатні розвиватися на тлі вторинного місцевого імунодефіциту – бронхіти, алергії, поліпозний синусит, хронічний фарингіт, іноді гормональні збої, у тому числі ті, що тягнуть за собою збій менструального циклу та ін.

До того ж, у 20-50% людей зі схильністю до ангіні захворювання з плином часу стає більш рідкісним і протікає легше. Тому, перед тим як видалити гланди, варто добре подумати і порадитися з грамотним лікарем-отоларингологом, адже крім хірургічного втручання існують і інші види лікування хронічного тонзиліту:

  • зовнішня терапія;
  • промивання мигдалин (курсами у поліклініці);
  • фізіотерапія (курси опромінення лазером або червоним світлом, УВЧ, УФО, ультразвук тощо).

Щоб лікування було максимально ефективним, при хронічному тонзиліті необхідно своєчасно здавати деякі аналізи, у тому числі:

  • аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
  • аналіз крові на антистрептолізин-О (даний аналіз у лабораторії МедЛаб входить і до розширеного пакету «Ревмопроби №4»).
  • бактеріологічний посів (бакпосев) з мигдалин з антибіотикограмою (код на сайті – 5028). Це дослідження дозволяє точно визначити, які бактерії спровокували запалення і які антибіотики можуть їх знищити;
  • ревмопроби (звичайні або розширені, коди на сайті – 9014, 9055, 964, 973). Справа в тому, що регулярні загострення хронічного тонзиліту здатні провокувати різні ускладнення, у тому числі на серце, нирки, суглоби. За результатами ревмопроб лікар зможе оцінити поширеність запального процесу, а також наявність або відсутність ризику ураження серця, суглобів та інших органів;
  • загальний аналіз сечі (він необхідний для виявлення можливих ускладнень на нирки).

Також у деяких випадках при хронічному тонзиліті може призначатися біохімічний аналіз крові та інші лабораторні дослідження у залежності від загальної клінічної картини.