«Повзуча» інфекція – герпес. Причини, симптоми, аналізи. Частина 1

23 жовт. 2020 р.

«Повзуча» інфекція – герпес. Причини, симптоми, аналізи. Частина 1

Герпетична вірусна інфекція (ГВІ) або герпес – це ціла група вірусних захворювань. Назва «герпес» походить від грецького слова herpes - «повзучий». Ця підступна інфекція може вражати не тільки шкіру та слизові оболонки, але також центральну нервову систему (ЦНС) і внутрішні органи. Крім того, герпес може порушувати нормальний перебіг вагітності та вносить дискомфорт в статеве життя. Про симптоми, профілактику та лабораторних дослідження герпесу – в нашому матеріалі.

Сам термін «герпес» відомий в медичній практиці вже понад два тисячоліття – «застуду» або «гарячковий герпес» згадував у своїх працях Геродот, а також легендарні «батьки медицини» – Авіценна, Парацельс, Гіппократ.

Вірус простого герпесу (ВПГ, лат. – herpes simplex) у наш час поширений дуже широко. За статистикою, близько 60-90% людей, які досягли 18-річного віку, інфіковані одним або декількома видами герпесвірусів. Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), за частотою інфікування та хвороб, викликаних ГВІ (15,8%), ця інфекція поступається лише грипу та іншими ГРЗ (35,8%).

Типи вірусів герпесу

Сімейство герпесвірусів (Herpesviridae) налічує понад 80 представників, 8 з яких патогенні для людини:

  • герпесвіруси I і II типів – віруси простого герпесу (ВПГ), HSV-1 і HSV-2;
  • герпесвірус III типу – варицелла-зостер вірус (ВЗВ, VZV);
  • герпесвірус IV типу – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, EBV);
  • герпесвірус V типу – цитомегаловірус (ЦМВ, CMV);
  • герпесвірус VI типу – винуватець синдрому хронічної втоми (СХВ) у дорослих пацієнтів і «помилкової краснухи» у малюків.

Герпесвіруси VII і VIII типів у даний час ще не вивчені повністю. Однак вчені припускають, що вірус VII типу може бути пов'язаний з лімфопроліферативними захворюваннями (до них відносяться деякі форми лейкозів і гемобластозів), а вірус VIII типу – з саркомою Капоші.

Найпоширеніші штами – це I і II типи, віруси простого герпесу. ВПГ-1 зазвичай зосереджений в ротовій порожнині, вражаючи також очі, шкіру. «Район проживання» ВПГ-2 – область геніталій, за що його називають урогенітальним герпесом.

Симптоми герпесу

Віруси герпесу живуть в нервових гангліях. Коли герпетичний процес загострюється, герпесвіруси потрапляють до місця прояви по нервових закінченнях. Проявляється герпетична інфекція у вигляді дрібних бульбашок (везикул). Коли везикули лопаються, на їх місці утворюються ранки.

Характерна симптоматика перед появою висипань така:

  • в місцях майбутніх висипань відчуваються печіння і свербіж;
  • шкіра набрякає;
  • можуть збільшуватися лімфатичні вузли.

Крім того, організм може сигналізувати про загострення герпетичного процесу ознобом, лихоманкою, підвищеною стомлюваністю, сонливістю та іншими ознаками інтоксикації.

Як відбувається зараження герпесом

Герпесвіруси потрапляють в організм після побутового або статевого контакту із зараженою людиною. Вони проникають через слизові оболонки або пошкоджену шкіру. Також віруси герпесу нерідко передаються внутрішньоутробно від майбутньої матері до плоду або дитині безпосередньо в процесі пологів (неонатальний герпес).

Крім прямих причин зараження, виділяють ще й непрямі причини загострень і рецидивів герпетичного процесу. «Сплячий» в організмі герпес може заявити про себе у зв'язку з:

  • тривалою перевтомою;
  • неякісним харчуванням, суворими дієтами;
  • сильними стресами;
  • частими ГРЗ;
  • порушенням режиму дня, нестачею сну;
  • переохолодженням;
  • нестачею вітамінів (гіпо- та авітамінози);
  • збоями в роботі імунної системи;
  • надмірним впливом ультрафіолетового випромінювання;
  • прийомом ліків, що пригнічують імунну відповідь організму.

Небезпека герпесвірусів полягає в тому, що вони здатні вражати практично будь-який орган або цілу систему людського організму. Доведено прямий зв'язок вірусів герпесу з виникненням онкологічних захворювань, захворювань центральної нервової системи та імунної системи. Крім того, герпес I типу може привести до проблем із зором, помутніння рогівки, розвитку більма та навіть до повної сліпоти. Урогенітальний герпес (II тип) нерідко виступає причиною безпліддя, неможливості виносити вагітність, різних дефектів і каліцтв плоду, мертвонародження або смерті дитини незабаром після народження.

Діагностика та профілактика герпесу

Всеукраїнська мережа лабораторій МедЛаб проводить дослідження на наявність в організмі всіх поширених типів герпесвірусів. В першу чергу це вірус простого герпесу (Herpes simplex virus), типи HSV-1 і HSV-2. Аналізами можна визначити:

Наявність антитіл до герпесу 1 і 2 типу:

ВАЖЛИВО! Наявність антитіл IgM вказує або на недавнє зараження вірусом, або на загострення хронічної форми. Ці антитіла виробляються через 4-6 днів після першого попадання вірусу в кров і циркулюють в ній 1-2 місяці.

Через півтори-два тижні з моменту інфікування з'являються антитіла IgG, які залишаються в крові на все життя.

Крім того, в лабораторії проводяться і ПЛР-дослідження, за допомогою яких можна визначити наявність в організмі не антитіл, а ДНК самих вірусів герпесу 1 і 2 типів:

Про решту різновидів герперсвірусних інфекцій та аналізи на них – читайте в нашій наступній статті!